Панорама міста Коломия

м. Коломия

Коломия- чудове, затишне містечко, що розташувалось на лівому березі річки Прут. Місто є адміністративним та водночас районним центром Прикарпатського регіону. Мандруючи Коломиєю Ви побачите чітко виражений австро-угорський характер будівель міста. Поблукавши стежками вулиць середмістя — відчуваєш себе по-іншому. Модерн, історизм — час, протягом якого місто набуло теперішнього вигляду, котрим милуються не тільки його жителі, а й безліч туристів.

Ратуша Коломиї

м. Коломия, Ратуша

Походження назви м. Коломия

Історія й до сих пір не може дати чіткої відповіді, коли, як виникла, ким заснована Коломия, а також звідки місто взяло свою назву. Але, поцікавившись в жителів, Ви почуєте декілька основних легенд, припущень, переказів, на основі яких було названо місто Коломиєю. Зокрема, це припущення, що походять із словосполучення двох слів «коло» (від слова колесо) та дієслово «миє» (від слова обмивати, мити), власного імені чоловічого роду Коломий, а також від сербо-хорватського слова «коломий'я».

Також часто можна почути одну із версій назв міста, що Коломия взяла свою назву на честь угорського королевича та галицького короля Коломана (Кальмана) (1209–1241 рр.) у 1214 році. Дане припущення вперше було вжито у XIX ст.

Слід відмітити припущення, що місто було назване завдяки своєму розташуванню на березі р. Прут. В минулому він носив назву «Мий», тобто від словосполучення «коло» Прута, «Мия».


Стежками історії м. Коломия

Коломия відноситься до одного із найстаріших міст Галичини. Про те, що місто є дуже давнім свідчать записи в літописах Галицько-Волинського князівства.

«... не можеши отдати ю сима, яко велиции князи держать сию Коломию на роздавание оружникам...»

Місто, як не дивно, зародилось значно швидше, аніж перші згадки про нього. Тут колись була фортеця над Чорним Потоком, нажаль, до наших буднів від неї нічого вже не залишилось. Замок було заново відновлено за часів, коли місто увійшло до складу Речі Посполитої, датовано серединою XIV ст. Відновлений замок було розміщено вже не на пагорбі, а орієнтовно на місці теперішньої міської Ратуші. Він носив назву «Старий двір».

Офіційного статусу міста (Магдебурзьке право) Коломия отримала в 1405 році. Але, згодом, в 1411 році Коломию і все Покуття було продано терміном на 25 років молдавському хазяїну Олександрові. Той, в свою чергу, обіцяв виступити проти Угорщини на перевагу Польщі.

В 1490 р. після повстання 10000 бунтівників, на чолі із Іваном Мухою, Коломийський замок пав. Після цього наступні півтори століття були одними із найважчих в історії Коломийщини. Практично кожного року відбувались навали волохів, татар, турків, що постійно супроводжувалось грабуванням та розоренням міста. Тому нікому не дивно, що після тих важких століть із міських споруд збереглися тільки старі дерев'яні церкви. Після однієї із таких навал був зруйнований і Домініканський монастир на р. Прут, а його ченців було повішено на території цвинтару. Як твердить історія, в 1612 році — три напади татарів та турків, а 1618 — чотири. Тому під час наступно свого нападу в 1626 р., ворогові вже не було кому й чим чинити опір. Місто було надзвичайно розорене.

В другій половині XVII ст. у навколишніх селах Коломийщини активізувався опришівський рух.
Після першого поділу Польщі, у 1772 році, Коломия була передана під владу Габсбургів. В результаті цього від Коломийського повіту було забрано села, а тому й перестали надходити податки до міста. А вже в 1781 р., згідно нового адміністративного поділу, Коломию віднесли до Станіславського округу.

Значні зміни та утиски відбувались в Коломиї на початку XIX ст., а саме 15 вересянв 1914 р. — на територію Коломийщини вступило російське військо. Царськими військами було зруйновано пам'ятник Т. Шевченкові, позакривались українські книгарні та бібліотеки, заборонялось видавницьво українською, заборонялось навчання українською мовою у школах, значних утисків відчула греко-католицька церква.

Як твердить історія, 1 листопада 1918 р. було проголошено про створення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Українськи військовим комітетом було відразу переобрано місцеву владу. А вже згодом (Перша Світова Війна), 15 грудня 1918 року, місто проводить з урочистями на фронт 3-й Коломийський курінь. Добровольцями в УГА пішли сотні коломиян. Після того як польська армія 15 травня 1919 р. прорвала український фронт, 25 травня Коломию опанувало румунське військо. Містом панувала польська влада.

Важкими видалися й часи Другої Світової Війни. Третю частину міста було спалено, єврейських громадян усіх знищили. Вкотре Коломия була зайнята радянськими військами 28 березня 1944 р. та звільнена від німецьких окупантів. Після визволення починається відбудова міста. Негативним наслідком панування радянських військ було те, що велика частина української інтеліганції була арештована та вивезена до Сибіру. Не легко було на той час і священниками, руйнувались храми.

Під час Революції гідності (кінець 2013 — початок 2014 р.) Коломия була одним із найбільших осередків Прикарпаття на підтримку демократичних цінностей України. Під час гібридної війни Росії на наших землях багато громадян міста вступали в добровольчі батальйони та разом із іншими не дали захопити російським окупантам значну частину українських земель.

Ратуша і площа Відродження в місті Коломия

м. Коломия, Ратуша. Ринок

Площа ринок м. Коломиї

м. Коломия, Площа Ринок

Руска Церков. 1915 р. міста Коломиї

м. Коломия. Руска Церков. 1915 р.

Визначні місця Коломиї

Музей «Писанка»

Скільки традицій, сили, віри, звичаїв та обрядів закладено у писанку! Саме вона стала символом Коломийщини, а саме побудованого музею «Писанки». Слід відмітити, що даний музей єдиний та неповторний на увесь світ. Відкриття його відбулось в церкві Благовіщення (пам'ятка архітектури ХVІ ст.) у 1987 році.

В 2000 р. музей «Писанка» отримав власне приміщення, яке сьогодні являє собою оригінальну архітектурну споруду за формою великого яйця-писанки. Висота музею 13 м. В наш час колекція неповторного музею сягнула понад десять тисяч різних мистецьких витворів. Тут виставлені оригінальні колекції та експозиції не тільки із Прикарпаття та України, але й з усіх куточків світу, зокрема із: Чехії, Польщі, Румунії, Білорусії, Словаччини, Росії, Канади, США, Франції, Пакистану, Індії, Китаю, Єгипту, Шрі-Ланки, Алжиру тощо. Всі ці колекції символізують багато звичаїв та обрядів різних націй.

Музей «Писанки» в Коломиї

м. Коломия, Музей «Писанка»

Музей Народного мистецтва Гуцульщини та Покуття

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття створений на честь Йосафата Кобринського у 1926 році. Розмістився музей на території м. Коломия у центральній частині міста. Колекційна збірка музею нараховує понад 30 000 експонатів, котрі представлені усіма видами мистецьких традицій гуцулів та покуття із часів XVII ст. до сьогодення. Окрім витворів мистецтва гуцулів тут також містяться експонати IV ст. до Різдва Христового. Дані витвори відображають собою землеробну культуру, відому історії як «трипільську».

Зокрема, відвідавши даний музей ви побачите: широку гаму одягу гуцулів, їх прикраси із дорогоцінних металів, зброю опришівських часів, різні шкатулки, тарелі, боклаги тощо. Всі екзпозиції майстерно оброблені бісерами, рогами гірських тварин, металом, рідкісними породами деревини.

Музей Народного мистецтва Гуцульщини та Покуття

м. Коломия, Музей Народного мистецтва Гуцульщини та Покуття

Княждвір. Тисовий заповідник

Спланувавши свій тур на Коломийщину, рекомендуємо відвідати с. Княждвір, котре знаходиться близько в 10-ти кілометрах від м. Коломия. Розташоване село у підніжжі Карпат посеред смереково-ялинового лісу на березі р. Прут. Перша згадка про село датується XV ст., а в 1067 році тут з'явились перші князі, саме тому пішла назва «Княжий Двір»

Ви запитаєте, що ж в цьому селі надзвичайного? Саме в Княждворі розмістився один із найбільших у Європі Тисовий заповідник. Нагадаємо, що дерево Тис Ягідний є дуже рідкісним деревом, тривалість життя цього дерева сягає 4000 років, а висота їх сягає 25 м. Тому побувавши у цьому Тисовому заповіднику Ви надзвичайно насолодитесь чистим повітрям та красою цих рідкісних лісів.

Тис ягідний, заповідник в селі Княждвір

с. Княждвір. Тисовий заповідник. Тис ягідний

Що подивитись у Коломиї

  • Відвідати музей «Писанка»;
  • Відвідати музей Народного мистецтва Гуцульщини та Покуття;
  • Прогулятись пл. Ринок, там Ви побачите міську Ратушу;
  • Поглянути на Єзуїтський костел св.Ігнатія Лойоли;
  • Церква Архистратига Михаїла;
  • Відвідати с. Княждвір. Тисовий заповідник;
  • Прогулятись парком імені Т. Шевченка (студентський) по вул. Староміській;
  • Прогулятись Молодіжним парком біля міського озера;
  • Покататись на човнику на міському озері (мешканці називають його Комсомольське);
  • Скоштувати національної кухні в будь-якому закладі харчування (кафе чи ресторан).