Чорногірський хребет, панорама гори Говерла

Маршрут на Говерлу і Кукул із Козьмещика

  • Притулок Козьмещик — г. Говерла — г. Велика Кознєска — г. Кукул — с. Лазещина;
  • Загальна протяжність — 29 км. Висота виходу — 880 м. Найвища точка — 2061 м. Тривалість маршруту — 2 дні. Складність — середня.

Існує чимала кількість маршрутів на найвищу вершину українських Карпат — Говерлу. Існує думка, що саме похід з Козмещика — найлегший. Але як відомо: скільки людей, стільки існує думок. Складність кожен турист визначає по своїй силі. Зате можна впевнено сказати, що цей маршрут — можливість якнайдовше милуватися навколишніми краєвидами, не поспішаючи, підніматися Чорногірським хребтом.

Сходження на Говерлу із Козьмещика

Підйом із Козьмещика на Говерлу

Щоб розпочати похід, потрібно з села Лозещина добратися до притулку Козьмещик. Тут можливі два варіанти — спеціально замовленим автомобільним транспортом або пішки. Дорога чимала — 10 км.

Недалеко від притулку протікають потічок Козьмещик та річка Лазещина. От між ними знаходимо польову дорогу, яка виводить на заліснений відріг хребта. Тут і починається досить стрімкий підйом. Уже вище в лісі шлях вирівнюється і виходить на простору полонину на схилі відрога. Тут можна знайти будиночок, а також потічок непостійного джерела, що перетинає доріжку. Від цього потічка навпростець виходимо на шлях, що проходить вододілом відрога.

Підйом із Козьмещика на Говерлу

Сходження на Говерлу із Козьмещика

І знову проходимо ліс, милуючись краєвидами Говерли зліва та Петросу справа. Стежкою виходимо на порівняно не високу вершинку, яку в народі називають Коменом (1850 м). Вона розподіляє українсько-румунський кордон.

Для досягнення мети залишилося якихось 200 метрів набору висоти. І ось вона Говерла — найвища вершина українських Карпат. З румунської назва вершини перекладається як «важко прохідне підняття» або «снігова вершина». Так як недалеко румунський кордон, то з вершини відкривається краєвид не тільки на українську, а й на румунську сторону. Панорама просто надзвичайна! Враження неймовірні! Саме тут можна «доторкнутися» до хмар, від такої висоти паморочиться в голові, від побаченого здається, що за спиною виросли крила! Тільки щоб пережити ці щасливі враження, варто піднятися на вершину.

Вид на Петрос та Говерлу із полонини Кукул

Панорама на Говерлу та Петрос із полонини Кукул

З Говерли спускаємося у північному напрямку над урвищем великого кару. Дальше буде трішки легше — подальша мандрівка проходитиме вже добре второваною стежкою (близько 7 км), що проходить повз лінії старого кордону. Подолавши шлях, виходимо на полонину Кукул. Тут можна комфортно перепочити у двох колибах, в одній з яких є справжня мурована піч. Якщо ви потрапите в сезон, то можете зустріти справжні отари овець та їх пастухів. Довкола полонини розрісся густий смерековий ліс, так і манить в свою гущу, щоб назбирати в ньому його дарів — справжніх білих грибів та соковитих ягід. Поруч полонина Григорівка, з неї виходимо у ліс. Через 2 км розвилка, направо до залізничної Станції Вороненка. Прямо через гору Верх-Дебри у село Лозещина, де і закінчиться маршрут по Карапатських вершинах. Кількаденне перебування серед дикої місцевості змушує людину по-новому глянути на звичне їй життя. Звичайно, погляд у кожного свій, але з впевненістю можна гарантувати — по поверненню додому, щось в думках таки змінюється.

Якщо турист зумів порозумітися з природою, по-справжньому відчути її красу та переваги, то закохався в Карпати на все життя!