Підгорецький замок
Підгорецький замок — це архітектурна пам'ятка XVII століття, яскравий приклад ренесансного зодчества, що за красою та величністю нічим не поступається кращим спорудам «старої» Європи. Підгорецький замок — це невід'ємна частина надзвичайно відомого в туристичних колах маршруту «Золота підкова Львівщини».
За формою замок є схожим на квадрат, довжина котрого становить близько ста метрів. З східної, західної та південної сторін споруду оточують бастіони-п'ятикутники. Це приклад рідкісного, але дуже вдалого поєднання замку зі спорудами оборонного характеру. В цілях захисту, навколо замку вирито глибокий рів. Цікавими є дві оздоблені великі арки з двома колонами, що зустрічають відвідувачів при в'їзді, а північна тераса вражає своїм пишним обрамленням. Також замок був обсаджений чудовим класичним італійським парком, який, на жаль, не зберігся до наших днів.
Підгорецький замок
Легенда замку: Біла панянка
У цього замку, за хорошою традицією, що у кожної давньої споруди мусить бути своя моторошна історія, є легенда про Білу панянку, яка начебто бродить підвалами палацу лячно стогнучи. Ця містична постать привертала до себе увагу іноземних «мисливців за привидами», вітчизняних екстрасенсів, любителів сенсацій та просто людей, котрі закохані у готику. Приводом до цього стали світлини працівників та активістів, де чітко видно білий розмитий силует. Легенда розповідає, що власник замку Вацлав Жевуський, амбіційний та страшно дратівливий чоловік, одружився на дівчині Марії, яка була молодшою від нього на 40 років. Надзвичайно вродливу дівчину підштовхнуло на такий крок скрутне матеріальне становище сім'ї. Підстаркуватий чоловік ревнував свою молоду супутницю до своїх гостей, та навіть прислуги. Подейкують, що графиня переховувалась від нав'язливого й ревнивого чоловіка у парку, де омивала слізьми галявини й квіти, нарікаючи небесним птахам на своє нещасливе заміжжя.
Одного разу панянка не повернулась з прогулянки. Легенда говорить про те, що ревнивий чоловік звів дружину в могилу — чи то закатував її, чи то замурував заживо в стінах палацу. Відтоді марево переслідує людей в замку, просячи здійснити християнський обряд перепоховання. Слуги, після трагічного випадку, божились, що бачили панну у підвальних приміщеннях. Вона була зодягнута в красиву бальну одіж й стукала по мармуровому паркеті витонченими черевичками. Та й досі працівники палацу запевняють про те, що привид гуляє коридорами замку невтомно нагадуючи про страшний злочин.
Привид Підгорецького замку
Екскурс в історію
Історики датують цю пам'ятку 1530 роком і сходяться на тому, що на місці сучасної споруди існували колись древні оборонні укріплення. Цілком ймовірно, що замок отримав назву Підгородецького завдяки тому, що першими його власниками була родина Підгородецьких. Століттям пізніше, у 1633 році замок придбав великий коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Конецпольський, який почав облаштовувати замок на свій лад. До мистецького процесу були залучені відомі в усій Європі люди: архітектор фортець сеньйор Гійом Лавасер де Боплан та проектор Андреа дель Аква. Ремонтні роботи велись близько п'яти років, основними будівельними матеріалами виступали цегла та камінь.
З великою честю та почтом в 1646 році вступив на поріг замку король Речі Посполитої Владислав Четвертий. На жаль, визвольна війна під керівництвом Богдана Хмельницького не принесла замку нічого хорошого, адже йому в значній мірі було завдано збитків. Ремонтні роботи розпочав новий власник Підгорецького замку, який, до слова, отримав його в подарунок. Серйозної шкоди знову відродженому замку завдали набіги татарських орд.
Підгорецький замок на Львівщині
Підгорецький замок у XVIII ст.: розквіт та занепад
У 1720 році замок став власністю роду Жевуських з якими він зазнав як і горя, так і радості. Вацлав Жевуський значно поліпшив стан Підгорецького замку: провів значні відновлювані роботи, добудував третій поверх та заїжджий двір, багато чисельні кімнати та коридори наповнились рідкісними творами мистецтва. До прикладу, в одній лише столовій налічувалось близько 70-ти полотен. За цього власника замок переживав свої найкращі роки: тут організовувались бенкети, урочисті прийоми почесних гостей, драматичні постановки та вечори оркестру. Посиденьки у цього вельможі вражали багатством та пишнотою і могли тривати тижнями. Цей представник роду Жевуських також побудував костел у бароковому стилі Вознесіння Святого Йосипа за проектом архітектора Романуса. Колони, які прикрашають 30-ти метрову ротонду, оздоблені скульптурами відомих святих. Всі біди замку пов'язані з іменем Северина Жевуського, який придбав замок у 1787 році. Саме в цей час з палацу невідомо куди зникли відомі полотна, а сам власник влаштував у замку алхімічну лабораторію, завдавши замку невиправних збитків. Цього дивака теж взяла на гачок «золота лихоманка» і він жадав перетворити неблагородні метали на золото.
Нелегко прийшлось замку в період двох Світових воєн. Наприклад, воєнного літа 1915 року він слугував місцем тимчасового перебування австро-угорського корпусу номер 5. Підгорецький замок неодноразово був на грані повного знищення радянською армією, проте чудом залишався вцілілим. Замок у воєнні роки неодноразово грабували, вивозячи в різні частини Європи безцінні експонати. До початку Другої Світової війни замок був облаштований, як музей княжої родини Сангушків, але з початком бойових дій велика частина експонатів була вивезена.
За радянських часів приміщення замку використовувалось як санаторій для людей, які хворіють на туберкульоз. У 1956 році внаслідок сильної пожежі безповоротно знищились залишки колишнього помпезного декору — мармурові підлоги, старовинні написи та різьблені стелі.
Підгорецький замок, Львівська область
Підгорецький замок. Сьогодення
Світлою датою для замку є 1997 рік, коли історико-літературний шедевр був переданий на піклування Львівській галереї мистецтв. Зовнішня частина замку збереглась, а от внутрішня, на превеликий жаль, без права відновлення відійшла в віки. Вже багато років замок є закритим для відвідувачів через аварійний небезпечний стан, але є прекрасна можливість оглянути зовнішню частину замку, насолодитись краєвидами, вдихнувши на повні груди атмосферу ренесансної Європи. У 2008 році працівники Всесвітнього фонду пам'яток додали Підгорецький замок до екстреного списку, де знаходять 100 архітектурних шедеврів зі всього світу, які потребують невідкладної допомоги. Замок і досі закритий на реставраційний період.
Чим відомий Підгорецький замок
Збереглись свідчення про те, що в замку зупинявся автор «Людської комедії» французький письменник Оноре де Бальзак. Велику популярність замку принесла «роль» у радянській екранізації «Трьох мушкетерів» у 1978 році. Досить згадати культову сцену відважної боротьби д'Артаньяна з кардиналовими гвардійцями, яка була відзнята на сходах Підгородецького замку. Окрім цієї стрічки, тут були відзняті такі кіно-легенди: «Помилка Оноре де Бальзака», «Дике полювання короля Стаха», «Богдан Хмельницький» та «Потоп».
Підгорецький замок
Контактна інформація щодо Підгорецького замку
- с. Підгірці, Бродівський район, Львівська область;
- Понеділок — вихідний, квиток можна придбати до 16.00 включно;
- В неділю відвідування обмежується від 12.00 до 17.00;
- У літній період працює з 11.00 до 18.00, взимку з 10.00 до 17.00;
- Контактний телефон: (код 266) 3-07-40;
Вартість вхідного квитка та екскурсії:
Для дорослого 10 гривень, вартість екскурсії складає 50 гривень.
Для студентів та учнів -50% від вартості повного дорослого квитка, сама екскурсія коштуватиме 30 гривень.
