Замок Любарта

Неперевершеною пам'яткою архітектури, без сумніву, вважається замок Любарта, або як його ще називають Луцький замок (походить від назви міста). Однією з найвагоміших причин вважати споруду унікальною є те, що замок зберігся , проіснувавши 7 століть. Спочатку замок слугував резиденцією останнього галицько-волинського князя Любарта Гедиміновича, а також надійним захистом від ворогів, зараз же — це візитна картка Луцька. Яка разом з іншими старовинними спорудами входить до складу державного заповідника «Старий Луцьк». В 2011 році Замок Любарта визнаний найкращим в Україні.

Власників у замку було чимало. Але фортеця носить ім'я Любарта, який прийшов на наші землі з литовського князівства. Одружившись на дочці луцького князя Андрія Агрипіні, Любарт прийняв православ'я, охрестившись на ім'я Дмитро. Від князя Андрія він отримав у спадок луцькі землі і започаткував будівництво замку. Цьому сприяло перенесення столиці із зруйнованого Володимира до Луцька. Послідовники Любарта-Дмитра тільки удосконалювали будівлю, поступово замінюючи дерево на камінь та цеглу. Ще в ХІ столітті, коли укріплення було дерев'яним, після завоювання міста монголо-татарами, князь Василько Романович на вимогу ханського воєводи Бурундая розібрав укріплення міста.

Архітектура замку Любарта

Засновник замку князь Любарт вибрав не тільки мальовниче, а й надійне місце для майбутньої фортеці — вона постала в замін великого древнього городища Лучеськ (пізніше Луцьк) над річкою Стир. Трохи згодом, поруч з головним Верхнім замком (первинна назва замку Любарта) почали будівництво Окольного (Нижнього замку). Наступнику Любарта, князю Вітовту фортеця залишилася напівдерев'яною, напівкам'яною, тож було чимало клопоту з укріпленням мурів. З Окольного замку вціліла тільки одна споруда — вежа князів Чарторийських. Верхній замок з трьома його вежами : В'їзною, Стировою і Владичою непогано зберігся до нашого часу.

За повір'ям ці три вежі повинні були символізувати Віру, Надію й Любов. Хто був автором проекту замку і чиїми руками він був побудований, невідомо. Однак стилістика готичної архітектури відповідає багатьом замкам східної Європи того часу. Луцька фортеця подібна на замок у Черську, в Мазовецькому воєводстві Республіки Польща.

Замок Любарта, внутрішній двір — Внутрішній двір замку Любарта

Верхній замок

Верхній замок давав прихисток органам законодавчої та виконавчої влади Волинського князівства, судовим інстанціям. Також в самому центрі фортечного двору, від часів Древньої Русі, розташовувалася головна релігійна святиня — соборна церква Івана Богослова. Так з її будівництвом почалося формування та встановлення духовного центру держави. В головній святині тодішніх луцьких земель знайшов вічний спокій князь, на честь якого названо замок. Нажаль, церква Івана Богослова не змогла витримати руйнівної пожежі, внаслідок нападу ворогів.

В'їзна вежа

Вхід до фортеці, обладнаний навісним мостом і надбрамною вежею, знаходиться з західного боку будівлі. В наш час вежа приваблює можливістю оглянути неймовірно мальовниче місто Луцьк з висоти пташиного польоту. У вежі зараз експонуються копії давніх картин, гравюр із виглядом замку. Найстаріша з них — копія ікони першої половини XVIII ст. Тут також висять стародавні карти Волині, помилує око виставка ключів, замів, пляшечок, іграшок .

Відразу за входом розташувався князівський палац. У два поверхи, по чотири кімнати (до нашого часу не зберігся).
Сьогодні В'їзна вежа приваблює відвідувачів виставкою будівельної кераміки.

В'їзна вежа, замок Любарта — Замок Любарта, В'їзна вежа

Стирова вежа

Стирова вежа розташувалася в південно-східній частині замку, над річкою Стир, звідки і походить її назва. Стирова вежа була висотою у три поверхи: скарбниця — на першому, на другому — в'язниця, на третьому — бібліотека. За князювання Свидригайла вежа значно укріпилася, видозмінилася і відтоді носила назву Свидригайлова.

Владича вежа

Владича вежа, утримувалася за рахунок владики, звідси така назва. Сьогодні тут розміщується унікальна і єдина виставка дзвонів — «Дзвони Волині, історія та сучасність». Відкрито її у 1985 році. Наукові співробітники державного історико-культурного заповідника, з великим терпінням, по краплині зібрали колекцію від ХVІІ — поч. ХХ ст. Вміщає в собі колекція дзвони, між якими найбільша різниця в 345 років. Справжньою перлиною колекції вважається дзвін 1647 року, адже більшість із дзвонів було перелито на гармати під час козацьких воєн 1648–1654 рр. Тобто він ще пам'ятає самого величного гетьмана Богдана Хмельницького. Та справжня цінність дзвона в тому, що його відлито не заводським способом, а одноосібним майстром — дзвінником з його підмайстрами, за технологією відомою тільки їм. Також до уваги відвідувачів представлені різноманітні службові дзвоники, дзвіночки, бубенці, які тепер можливо побачити як не в музеї, то хіба що у фільмі. Є тут і дзвони з пожежної частини, залізничного вокзалу, пошти, невеличкий шкільний дзвоник та дзвоник з річкової пристані.

Вид на Владичу вежу в замку Любарта — Замок Любарта, вид на Владичу вежу

Також у Владичій вежі представлена колекція старовинної зброї. Що не залишить байдужими жодного із представників сильної статі. Для любителів скарбів духовних теж знайдеться мила серцю місцина — Музей книги, який з 2005 року розташовується в будинку колишнього казначейства, в центрі замкового двору. Унікальне книгозібрання — подарунок владики Варфоломія, архієпископа Рівненського і Острозького УПЦ. Тут розміщено видання із Києва, Львова, Чернігова, Вільнюса, Москви, Почаєва, Познані, Нюрнберга. На основі побаченого матеріалу і реальних моделей у музеї можна простежити весь технологічний процес колишнього друкування. Як наочне свідчення до уваги відвідувачів — діюча модель — реконструкція верстата ХV ст., часів першодрукарів Європи. Найстарішому експонату музею 366 років.

Також варто відвідати Художній музей, розташований з 1973 року у приміщенні колишнього шляхетського суду і повітової канцелярії на замковій території. Не тільки художники з багатьох країн Європи: Німеччини, Італії, Іспанії, Австрії, Франції представлені до уваги відвідувачів, але й сучасні українські.

Музей дзвонів, замок Любарта — Замок Любарта, музей дзвонів

На період князювання Любарта-Дмитра Волинське князівство перебувало в стані війни з польським королем Казимиром ІІІ Великим, і тільки після його смерті Любарт зміг продовжити будівництво фортеці. Так виник повністю дерев'яний Нижній замок (Окольний замок).

Окольний (Нижній) замок

Окольний замок зі своїми вежами виконував оборонну функцію. Його внутрішню територію заселяли знать і вище духовенство. На початку в оборонних вежах було по три яруси, які закінчувалися мерлонами (зубцями). Відбиток цих зубців і досі зберігся на стінах. З плином часу і з розвитком військової справи, а зокрема з застосуванням вогнепальної зброї, стіни змінили свою первинну форму. Добудували нові стрільниці, що значно збільшило висоту стін, яка відтоді сягала дванадцяти метрів. Як уже згадувалося, до нашого часу збереглася єдина вежа названа на честь князів Чарторийських. Вони володіли Луцьком у XV-XVI століттях. Вежу яка примикає до монастиря єзуїтів можна оглянути тільки збоку вулиці Драгоманова.

Легенди замку Любарта

Та не тільки матеріальна спадщина цікава для туристів, за сімсот років свого існування замок Любарта обріс неймовірними, надзвичайно таємничими, незбагненними і романтичними легендами. Саме такою є найпопулярніша із легенд фортеці. Розповідає вона про вічну любов князя Любарта до княгині Буші — доньки князя Лева ІІ, останнього з роду Данила Галицького. Надто рано обірвалося життя красуні, не дожила вона до закінчення будівництва замку. Згорьований князь знайшов сили жити далі, згодом одружився, народив дітей. Та першого і єдиного кохання всього свого життя він не забув. До останнього свого дня Любарт приносив на могилу коханої свіжі квіти. Це дало змогу знайти спокій душі княгині, і саме тому її привид не блукає стінами споруди. Тому замок став місцем паломництва місцевих молодят, які піднімаються на вежу для спільної молитви. Адже вірять що цей ритуал збереже кохання у їхніх серцях навічно. Доказом цього є те, що у В'їзній башті оселилася пара соколів, яка живе там уже декілька років.

Вид із середини в Замку Любарта — Замок Любарта, вид із середини

Існують і доволі таки моторошні легенди, за якими в замку живуть привиди двох дівчат. Щоб побачити першого із них, з настанням ночі варто спуститися в підземелля замку, кажуть, що це частина лабіринту, що простягається під цілим містом. Варто послухати надзвичайно цікаві і моторошні історії про душі дівчат, що заблукали серед стін. Це варто відчути на власній шкірі, словами цього не передати.

Замок став не тільки окрасою міста, а й його берегинею. За своє існування фортеця пережила безліч і хазяйновитих, і ледачих господарів, низку нападів ворогів, руйнування часом та підприємливими чиновниками, реставрації. Та все це не тільки зруйнувало, а навпаки зміцнило мури. Луцький замок — символ єднання народу, оберіг, предмет його гордості. Двохсотгривнева купюра із зоображенням замку визнана найкрасивішою у світі. А сфотографувавшись на вході до замку з купюрою можна назавжди забути про злидні.