м. Івано-Франківськ
Знайомство із Івано-Франківськом
Дозволимо собі називати улюблене місто по-домашньому — Франківськом або ще інтимніше — Фраником, як це робить багато його мешканців. І ми також. Той, хто прожив тут протягом тривалого часу прагне назавжди тут залишитися, бо такого затишного, комфортного, різноманітного міста, що надихає на кожному кроці, годі знайти.
Івано-Франківськ — це перш за все, місто-прогулянка, найвагомішою цінністю котрого є атмосфера європейського історичного містечка, на відміну від суцільних кварталів радянської забудови чи визначних пам'ятників архітектури. Ще здавна мандрівники у своїх нотатка асоціювали Франківськ із великою кількістю квітучих алей та парків. Впродовж останніх десятиліть влада міста особливої уваги приділяла озелененню вулиць, створенню парків та скверів, якими пишаємось та милуємось й досі. Витративши півгодини легкої ходи від міської ратуші — і Ви дістанетесь розкішного парку Т. Шевченка. Щодо перепочинку на лавочках у сквері, то Вам взагалі не потрібно нікуди ходити, — вони тут повсюдно.
Мандруючи Франкіськом, почуваєш себе майже як на острові, оскільки місто омивають дві річки. Тут Карпати, величезні лісисті гори так близько, що за сонячної погоди вершини гір видно практично із кожного балкону. Не беручи до уваги те, що Івано-Франківськ є дуже динамічним містом, життя міста, з першого погляду, видається таким, що всі люди тут тільки те й роблять, що насолоджуються його чарівними барвами, відпочивають у красивих скверах та постійно сидять у кав'ярнях чи вуличних кафе, котрих тут десятки. За останнє століття в цьому місті-курорті так нічого й не змінилося!
м. Івано-Франківськ, майдан Шептицького
Івано-Франківськ: коротке досьє
Географія
- Івано-Франківськ — місто обласного значення, адміністративний, економічний і культурний центр Івано-Франківської області, площа міста 83,73 кв.км.;
- Розташований на Заході України на відстані 150-300 км від кордонів Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини;
- Через близкість до гір, місто називають східними «воротами» Карпат. За дві з половиною години їзди з Івано-Франківська у Надвірнянському напрямку — найвища гора України — Говерла (понад 2061 м.);
- На північному сході місто підперезують мальовничі пагорби — Вовчинецькі гори, середня висота яких 300-350 метрів над рівнем моря;
- Івано-Франківськ розташований у межиріччі двох рік — Бистриці Солотвинської та та Бистриці Надвірнянської;
- Середня температура в липні (17–19°С), у січні (-4-6°С).
Населення
- Населення міста становить приблизно 245 тис. чоловік;
- Серед 24 обласних центрів України місто займає двадцять першу позицію (менше населення лише у західноукраїнських Тернополі, Луцьку та Ужгороді);
- У 1732 році в місті проживало усього 3300 людей, з яких 1518 поляків та українців, 333 вірмен, 1420 євреїв;
- До Другої Світової війни приріст населення відбувався за рахунок євреїв, які займались торгівлею, промислом і ремеслами. У 1939 році у місті проживало юлизько 27000 євреїв (46% населення міста), а вже у 1944 році їх залишилось усього 228. Понад 10 000 євреїв фашисти розстріляли у міському гетто;
- На сьогодні Івано-Франківськ — одне з найбільш «українських» міст України. У 2001 році 92,2% населення міста — українці, і лише 0,3% — поляки, 0,1% — євреї, 6,0% — росіяни, 0,2% — білоруси.
Топоніміка
- З 1662 до 1918 року місто мало назву Станиславів (польською — Stanislawow, німецькою — Stanislau);
- З 1939 року радянська влада дала місту назву Станіслав;
- У 1962 році з нагоди 300-річчя з часу заснування місто перейменували в Івано-Франківськ на честь видатного письменника Івана Франка, який часто бував тут;
- Окремі частини Івано-Франківська зберегли історичні назви, зокрема назви колишніх сіл — Гірка, Рінь, Майзлі, Пасічна, Княгинин, Опришівці, Бельведер. Інші частини міста отримали усталені найменування в радянський період від назв промислових підприємств або колишніх назв вулиць — Каскад, Позитрон, Брати.
Дух міста
У невеличкому місті Івано-Франківськ, щоб більше пізнати краще не поспішати. Обласний центр реально обійти і за дві години, але таким чином Ви не зумієте вивчити та пізнати його, не намилуєтесь його барвами. Тут, зазвичай, жителі міста, в порівнянні із мегаполісами, не поспішають, проводять свій час на лавочках у парках та скверах, а також полюбляють ділитись своїми теми та враженнями за келихом пива у кафе, котрі тут розташовані майже в кожній вуличці, а також при виході із ресторацій.
Франківськ — місто невеличке, але намилувавшись красивими фрагментами європейської архітектури, відвідавши музеї із різними історичними спадщинами, занурившись у велику кількість сувенірних крамничок унікальних творінь умілих майстрів, тут можна затриматись на багато довше, а навіть і на постійній основі життя.
м. Івано-Франківськ, стометрівка
В Івано-Франківську, як в туристичному місті, із кожним роком, навіть місяцем, відкривається все більше і більше стильних кав'ярень, оригінальних барів та ресторанів, а також закладів української кухні, що раз у раз доводить, що місто є одним із основних центрів підтримки наших традицій. Так, будучи одним із найкрасивіших міст України, Франківськ — надзвичайно унікальний. Одним із підтверджень цього є історія міста Галичини, котра впродовж численних століть була у складі зовсім іншої цивілізації, на відміну від решти України.
Заглиблившись хоч трішки в історію, в місті Ви побачите сліди давньої Речі Посполитої, а також Австрійської імперії. Ці речі відображаються не тільки у архітектурі та плануванні міста, але й у звичках мешканців, діалекті їхньої вимови та ментальності франківчан. Адже, протягом декількох століть в Івано-Франківську проживали українці, євреї, поляки, вірмени, чехи, німці та росіяни. В силу співіснування цих різних націй в одному місті, вся ця галицька політкультурність, віросповідання, мова та історії, — місто накопичило надвзичайно велику та цікаву історію, культуру та традиції. Але, не зважаючи на таку багату історію із дружнім життям різних націй, сучасний Франківськ — одне з «найукраїнськіших» міст України. Твердженням цього є простий приклад, тут, на відміну від більшості інших міст України, російської мови Ви майже не почуєте. Хоча спілкуючись російською, чи польською, чи ромунською, мешканці Вас з легкістю зрозуміють.
Хронологія
- 1662 — Андрій Потоцький заснував місто, назване на честь сина Станиславів. 7 травня місто отримує право на самоврядування — Магдебурзьке право;
- 1676 — Станиславів стає осередком вірменської торгівлі на шляху з Європи до Азії;
- 1683 — У битві під Віднем, яка поклала край турецькій експансії до Європи (Віденська відсіч), героїчно загинув Станіслав Потоцький. Похований у крипті колегіати, але серце великого магната зберігається у Відні;
- 1707–1770 — Станиславів кільканадцять разів був захоплений російськими військами та їх польськими опонентами;
- 1772 — Перший поділ Речі Посполитої. Станиславів разом із Галичиною переходить під владу Австрійської корони. Згодом місто стало центром адміністративного округу Австрійської (з 1867 Австро-Угорськогї) імперії;
- 1848 — Під час революції, відомої в історії як Весна народів, у місті починає діяти перша українська політична організація «Руська рада», яка стала офіційним представником галицьких українців;
- 1866 — розпочався рух пасажирських поїздів на залізниці Львів-Чернівці, перший поїзд урочисто прибув у Станиславів;
- 1868 — «Мармулядова пожежа» знищила майже половину Станиславова, включно з ратушою, судом та поштою;
- 1914–1917 — Під час Першої Світової війни місто було тричі окуповане російськими військами, зазнавши значних руйнувань;
- 1919 — Станиславів — столиця Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР);
- 1920-1939 — Станиславів стає важливим центром у складі відновленої польської держави;
- 1939 — Початок Другої Світової війни. Радянський Союз захоплює місто, майже одночасно розпочинаються масові репресії проти населення. Створення Станіславської області у складі Радянської України;
- 1940 — Створення першого на Прикарпатті вищого навчального закладу — учительського інституту (нині Прикарпатський національний університет);
- 1941 — Початок німецько-радянської війни та німецької окупації. Перед відступом радянська влада масово страчує в'язнів у в'язницях;
- 1942 — Фашисти починають масову ліквідацію єврейського населення Станіслава, знищивши понад 10000 мешканців міста;
- 1944 — Місто повторно займають радянські війська, «Другі совєти», що протримались до 1991 року;
- 1959 — Здійснено перший пасажирський політ екіпажу літака ІЛ-12 за маршрутом Станіслав-Москва;
- 1962 — З нагоди 300-річчя Станіслав та область перейменовують на честь видатного класика української літератури Івана Франка, який неодноразово бував у місті;
- 1991 — Івано-Франківськ — обласний центр незалежної України. У боротьбі за здобуття незалежності містяни були в авангарді;
- 1999 — Івано-Франківськ одним з перших в Україні приймає статут. Розпочалась генеральна реконструкція центру міста;
- 2012 — Місто урочисто святкує 350-річчя від дня заснування;
- 2013–2014 — Євромайдан, повалення режиму Януковича. Мешканці Івано-Франківська в ряді із першими були ядром Революції Гідності і зіграли в ній чималу роль.
Станіславівська фортеця
Станиславів. Площа ринок
Станиславів. Панорамний вигляд
Десять плюс один доторків до Івано-Франківська
Якщо Ви завітали до Івано-Франківська ненадовго, але всетаки маєте бажання по-справжньому намилуватись та відчути усі барви міста, рекомендуємо наступне:
- Підніміться ліфтом на оглядовий майданчик ТЦ «Легенда» (на розі пл. Ринок з вулицями Вірменською та Шеремети) і подивіться на Ратушу та Площу Ринок з висоти пташиного польоту;
- Випийте у будь-якій кав'ярні ковток «Прикарпатського бальзаму», настояного на кільканадцяти ароматних Карпатських травах. Пляшечка бальзаму — найсмачніший сувенір з Івано-Франківська;
- Прочитайте столи у кав'ярні «Говорить Івано-Франківськ» (на розі пл. Ринок та вул. І. Труша) — це найлаконічніше зібрання міських легенд та легендарних особистостей міста, викарбуваних на стільницях. Тут також — найкраща в місті кава;
- Пройдіться найкоротшою вуличкою Івана Труша, вистеленою давньою бруківкою (між пл. Ринок та вул. Лесі Українки). Її довжина — усього 65 метрів. Вона також найвужча — 6 метрів у ширину;
- Відшукайте герб Станиславова на бічній стіні старої Колегіати (пл. Шептицького, 8 з боку кавярні «Бізе»). Він захований так високо, що про його існування знає далеко не кожен мешканець міста;
- Пустіться у підземелля Бастіону (входи з вул. Галицької між будинками №7 та №9 та з вул. Новгородської між будинками №6 та №10) Це частина справжніх фортечних укріплень старого Станиславова;
- Скуштуйте штрудель з вишнями чи яблуками у вишуканій «Цукерні», облаштованій у віденському стилі (вул. Незалежності, 12). Такі заклади були дуже популярними у Станіславі століття тому;
- Роздивіться бруківку 17-го століття перед брамою Палацу Потоцьких (перехрестя вул. Шпитальної та вул. Старозамкової). Це річкові камені з Бистриць, якими укладали вулиці Станиславова, що знаходився всередині фортеці;
- Навідайтесь до Танцюючої фабрики на вул. Вірменській, неподалік фонтану-пам'ятнику у формі яйця. Команда ресторану запропонує не лише найсмачнішу в Україні піцу, але й станцює для Вас!;
- Скуштуйте найкраще франківське пиво «Панське» у «Пабі Потоцьких» (вул. Дністровська, 22а) біля підніжжя земляних валів давньої фортеці;
- Прогуляйтеся липовою алеєю вулиці Шевченка до найдавнішого у місті парку, який є улюбленим місцем відпочинку франківчан вже понад двісті років.
м. Івано-Франківськ, вид на Ратушу із ТЦ «Легенда»
- Міська Ратуша;
- Катедра;
- Вірменський костел;
- Фортечний Бастіон;
- Філармонія;
- Пам'ятник Адаму Міцкевичу;
- Колегіата. Музей мистецтв Прикарпаття;
- Палац Потоцьких;
- Стометрівка;
- Залізничний вокзал.
Місця для огляду
- Білий дім;
- Вали;
- Вічевий майдан;
- Фонтан, що співає;
- Банківський квартал;
- Ковані скульптури;
- Обласний краєзнавчий музей;
- Яйце Януковича;
- Обласний музично-драматичний театр;
- Пам'ятник Іванові Франку.
