Маршрут на гору Маківка

• с. Тухля — с. Грабовець — г. Маківка — с. Головецько;
• Загальна протяжність — 13 км. Висота виходу — 520 м. Найвища точка — 933 м. Тривалість маршруту — 5-6 год. Складність — легка.

Цим маршрутом повинен пройти кожен свідомий українець, патріот своєї держави, не тільки через простоту шляху, а й через значимість цього місця в історії нашої держави. Саме тут на вершині гори навесні 1915 року відбувалися важкі бої між Українськими січовими стрільцями та царськими військами. Українців було лише сімсот, а ворогів — незліченне число. Важко було, та перемога все-таки дісталася українським синам-героям. Ті, хто загинув під час цих бойових дій, з почестями поховані на цвинтарі, що розташувався на при вершинній частині південного схилу Маківки. Не зважаючи на досить важкий період в історії України, з 1939 року в першу неділю серпня тут відбувалися поминальні богослужіння. Всі небайдужі, а це тисячі людей з усієї Галичини, приходили на могили героїв. За незалежної держави цвинтар бійців легіону УСС було відновлено, а разом із ним і богослужіння.

Станція села Тухля. Досить цікаве походження назви села. І зовсім не пов'язане із тим, що можна подумати, почувши її. Легенда розповідає про чоловіка, що довго подорожував горами. Вирішив спочити на місці, де тепер знаходиться село. Йому так сподобалася ця місцевість, що він тут вирішив залишитися. З часом поприходили нові люди та створили поселення. Одного разу прийшли до чоловіка чиновники, що переписували володіння господаря, тай запитали, як називається село. Чоловік відповів, що ніяк. Що йшов він повз, дуже «охляв та лишився жити» («охляв» — втомився). Мабуть, не дочули чи переплутали щось гості, бо дали селу назву Тухля.

Саме тут можна розпочинати маршрут. Центральною дорогою доходимо до роздоріжжя, там повертаємо праворуч до Головецька. Пройшовши приблизно 4,5 кілометра до місця, куди впадає права притока потічка Грабовецький, рухаємося у південно-західному напрямку. Переходимо через місток в напрямок села Грабовець (приблизно 2 км). Виходимо на стежку, щоб вийти на безлісий гребінь хребта, що знаходиться по ліву сторону від потічка Грабовецького. Вийшовши на хребет, повертаємо на польову дорогу у північному напрямку, що веде, безпосередньо, до вершини Маківка.

Обережно! Дуже стрімкий підйом. Подолавши його,можна вийти до меморіалу. Тут варто відвідати цвинтар та вершину гори, розглянути, наскільки дозволяє можливість, навколишню красу — і повертатися широкою дорогою додому. На шляху зустрінеться джерело зі смачною та цілющою водичкою та безліч альтанок із прохолодним затінком. Дійшовши до присілку Пшанець, що належить селу Головецьке, можна вважати маршрут закінченим. Спуск становить 3 кілометри і займе приблизно 30 хвилин часу. Із поселення Головецьке можна безпечно добратися до Тухлі автотранспортом, або ж у кого залишилися сили — пішки (10 км).

Вершина Маківка — місце з неповторною енергетикою. Близько 80 років тут промовляли молитви, спілкувалися з Богом . Кожного, хто зійде на вершину, охоплюють неповторні почуття любові, ніжності, смутку. Тут переповнюють емоції не тільки від побаченої краси, а й невідомої сили, що наповнює тіло. Біля меморіалу починаєш розуміти ціну життя, що його віддали вірні українські сини за майбутнє держави. Вершина Маківка — одне із найдивовижніших місць, що робить із звичайних туристів справжніх патріотів.